Перший досвід стосунків ми отримуємо від батьків. І якщо батькам властиві токсичні форми спілкування та взаємодії, то вони нас цьому навчать на своєму особистому прикладі.
Токсичні батьки не поважають своїх дітей і не ставляться до них як до особистостей. Вони не будуть намагатися шукати компромісів, брати відповідальність за свою поведінку чи вибачатися за неї. Нерідко такі батьки мають психічні розлади або серйозні залежності.
Ми всі живемо з наслідками поганого виховання. Ми продовжуємо жити з душевними ранами від образливого та токсичного ставлення до себе. Якщо ці рани не проліковані – батьки можуть повторно нас травмувати і істотно ускладнити дорослішання та розвиток.
Ми можемо рости і не підозрювати, що таке виховання травмує. Дуже складно собі в цьому зізнатися, оскільки таке ставлення сприймається як щось знайоме та «нормальне». Можна роками заперечувати те, що ви страждали від емоційного насильства, особливо якщо матеріальні потреби задовольнялися.
Розпізнати токсичну поведінку
Нижче пропоную вам критерії, які допоможуть розпізнати токсичне ставлення батьків:
- Вони надто гостро на все реагують, влаштовують скандали.
- Вони влаштовують емоційний шантаж.
- Вони часто щось вимагають необґрунтовано.
- Вони намагаються вас контролювати.
- Вони критикують чи порівнюють вас.
- Вони не слухають або не чують вас.
- Вони маніпулюють почуттям провини або впадають у роль жертви.
- Вони використовують нападки та звинувачення.
- Вони не беруть на себе відповідальність і не вибачаються.
- Вони не поважають ваших фізичних та емоційних кордонів.
- Вони ігнорують ваші почуття та потреби.
- Вони заздрять чи конкурують з вами.
Якщо до вас хронічно так ставляться або ставились, це дуже сильно б’є по вашій самооцінці та відчуттю власної гідності.
Необхідно відмежуватися
Насамперед важливо відокремитися на емоційному рівні. Це не обов’язково означає фізичну дистанцію. Не потрібно реагувати на маніпуляції, приймати близько до серця звинувачення чи закиди, брати відповідальність за їхні почуття, бажання та потреби. Наші батьки можуть легко викликати потрібні їм емоційні реакції. Вони ж насамперед і вплинули на їхнє формування!
Нам набагато важче не реагувати на батьків, ніж на друзів чи романтичних партнерів, з якими ми маємо рівні відносини. І навіть якщо ви фізично відокремитеся або переїдете кудись далеко, емоційно все одно можете залишатися вразливими.
Встановлюйте межі і проявляйте наполегливість
Наші звичні способи встановлювати межі ми засвоїли з родинної системи. Якщо ви почнете діяти інакше, ваша сім’я, батьки почнуть вас перевіряти і тестувати на міцність. Важливо розуміти, що труднощі та супротив у формуванні нових меж стосунків — це нормальне явище. Родичі можуть шукати причини вашої нової поведінки, звинувачувати або критикувати ваше оточення чи вашого психотерапевта.
Втекти від стосунків із такими батьками буває дуже важко. Але ще важче утримуватися в емоційній рівновазі на дуже близькій відстані: збільшення фізичної дистанції може допомогти створити межі, про які неможливо домовитися в діалозі.
Одним із кращих способів відокремитися від токсичної сімейної системи та стати незалежним є проходження особистої психотерапії. Рекомендується виконати певну частину роботи над собою, потім відвідати батьків і спробувати поводитися по-новому. Потім можна обговорити зміни і труднощі зі своїм спеціалістом.
Під час таких візитів спробуйте поводитися всупереч усталеній ролі, яка приклеїлася ще в дитинстві. Відстежуйте, як вибудовуються кордони під час спілкування, спробуйте помітити та визначити негласні правила, яких ви дотримуєтеся, як долаєте своє почуття тривоги, які звички та захисні механізми використовуєте.
Хоча відчуття і нагадують ті, що виникали у дитинстві, зараз це не так. Ви вже дорослий і можете вибрати піти будь-якої миті на відміну від того, коли ви були дитиною.
Задумайтесь, які межі й інтенсивність спілкування для вас є комфортними. Визначте свою крайню межу. Це може бути одноденний візит, коротка зустріч на кілька годин або телефонна розмова.
Якщо у когось з батьків є залежності, то родичі можуть просити або змушувати вас «врятувати» його. Протистояти цьому дуже складно. У таких ситуаціях важливо помітити свою схильність до співзалежності та мати когось, хто може вас підтримати.
Незручна правда, яку варто прийняти
Зцілення токсичних стосунків починається в першу чергу з вас самих. Почніть досліджувати свої почуття та стосунки в сім’ї. Бувають випадки, коли ваших внутрішніх змін вистачить, щоб вирівняти ситуацію. Але це не означає, що ваші батьки також зміняться. Змініться самі – і це вплине на загальну систему стосунків. Важливо мати достатньо внутрішнього ресурсу та підтримки, щоб пробачити їх і поговорити, якщо така розмова можлива.
Що ви можете змінити
Навчіться помічати погане ставлення до себе та маніпуляції. Вивчіть та застосуйте способи розвитку самоповаги. Станьте фінансово незалежними від батьків. Не забувайте контролювати свої емоційні кордони та не здавайте свої позиції у стосунках (не плутати зі здоровим пошуком компромісу). Почніть проходити особисту терапію. Майте оточення, де можете отримати підтримку.
