Для багатьох не стане новиною чи великим відкриттям, що сучасне суспільство й культура, у яких ми живемо, значною мірою нарцисичні та всіляко заохочують такі прояви. Цьому сприяють особливості та умови сучасного життя:
- швидкий темп життя й швидкість змін у світі
- часті переїзди та зміна оточення (зокрема робочого й ділового)
- інформаційний фон у ЗМІ підтримує відчуття незахищеності, метушні та жадібності
- внутрішні норми й традиції стають дедалі розмитішими під впливом світського життя
У великих спільнотах і колективах у часи швидких змін головним стає перше враження про нову людину. Часто – це реакція захоплення. Цілісність і щирість відходять на другий план і більше цінуються в малих, більш закритих і стабільних командах і групах.
Нарцисичні способи взаємодії та самопрезентації в суспільстві стали настільки поширеними, що не помічаються й сприймаються як нова норма. Це робить нас обмеженими та залежними від зовнішньої оцінки та думки.
У цій статті я намагатимусь лаконічно викласти основні маркери та відмінності між здоровими нарцисичними проявами і патологічними відхиленнями, які можуть свідчити про такі стани, як нарцисичний розлад особистості.
Нарцисизм – це не погано?
Так склалося, що в сучасному вжитку термін «нарцисизм» використовується для позначення двох понять:
- формального діагнозу — коротке позначення нарцисичного розладу особистості
- синонім виразу «здорової самооцінки»
Далі хочу детальніше прояснити різницю між цими двома визначеннями.
Нормальний або здоровий нарцисизм
Характеризується самооцінкою, яка базується на реальних досягненнях. Людина асимілювала у свій внутрішній образ той успіх і досягнення, які були отримані в результаті важкої роботи з подолання життєвих перешкод. Нормальний або зздоровий нарцисизм мало схильний до впливу можливих тимчасових невдач або труднощів, тому що він заснований на реальних досягненнях. Він спонукає людину піклуватися про себе, слідувати своїм реальним інтересам, пов’язаний зі справжньою самоповагою. Ця якість або властивість сприймається як щось всередині людини, як частина її сутності або характеру.
Оборонний або патологічний нарцисизм
Це психологічний захист від почуття неповноцінності. Людина приміряє маску зарозумілої зверхності у своїй спробі переконати навколишній світ, що вона – особлива. Усередині ж така людина почувається дуже небезпечно щодо своєї фактичної самооцінки. Цей зовнішній фасад зверхності настільки тонкий, що його можна порівняти з повітряною кулькою – одна маленька перешкода або шпилька на її адресу, і він одразу ж лопається. Це робить людину надчутливою навіть до незначних зовнішніх труднощів або критики, на які індивід зі здоровим нарцисизмом навіть не звернув би уваги. Патологічний нарцисизм можна розглядати як захисну броню, яка сприймається як щось поза самою людиною.
Людина з патологічним нарцисизмом нагадує автомобіль із пробитим бензобаком. Їхати вона може, але дуже недовго. І постійно потребує набагато більшої кількості палива, ніж необхідно в нормі. Паливом для неї виступає постійне зовнішнє визнання і підтвердження її статусу, переваги, величі тощо.
Таку людину дуже легко поранити: вона сприймає будь-яку незгоду як серйозну критику і схильна нападати на тих, хто з нею не погоджується. Такі люди перебувають у постійній напрузі, намагаючись захищати свій статус.
Формування патологічних властивостей нарцисичної особистості зазвичай починається в дитинстві та пов’язане з опануванням таких базових навичок:
- Цілісні стосунки з об’єктом – забезпечують здатність сприймати себе й інших стабільно та інтегровано, визнаючи як хороші, так і погані якості людини.
- Постійність об’єкта – це здатність підтримувати позитивний емоційний зв’язок із тим, хто вам подобається, коли ви сердитесь, ображені або розчаровані його чи її поведінкою.
За умовно нормального розвитку, дитина вчиться помічати хороші та погані риси інших людей, а потім інтегрує їх в одну людину. Вчиться помічати і приймати ці риси в собі.
Ознаки нарцисичного розладу
Людям, яким властиві риси оборонного нарцисизму, дуже важко формувати й підтримувати близькі та тривалі стосунки. Фахівці виділяють для цього такі основні причини та критерії розладу:
- відчуття власної зверхності
- очікування, що оточення сприйматиме його/її таким(ою) незалежно від фактичних досягнень
- потреба в постійному захопленні, вимога особливого ставлення до себе
- переконання, що інші йому/їй заздрять
- нездатність помічати потреби й почуття інших
На ці ж маркери поведінки варто звернути особливу увагу, якщо ви розглядаєте можливість нових стосунків із людиною, яка здається вам надмірно нарцисичною.
Люди з нарцисичним розладом насилу помічають в інших одночасно позитивні й негативні сторони. Для них інший — або ідеальний, або нікчема – проміжних станів не існує.
Ефективна допомога. Що можна зробити?
Широко визнано, що одним із найефективніших способів підтримки та поліпшення адаптації людей із нарцисичними патернами взаємодії є психотерапія.
У процесі терапії такі клієнти навчаються:
- одночасно помічати різні сторони себе, а згодом і інших — і позитивні, і негативні
- приймати себе та інших людей, не засуджуючи й не використовуючи
- любити, не ідеалізуючи
- виражати справжні почуття без сорому
У роботі з такими клієнтами основний акцент робиться на поліпшенні їхнього розуміння себе, розвитку більш ефективних способів поводження зі своїми потребами. Клієнти опановують нові способи взаємодії. А необхідні їм визнання й підтримку отримують за реальні досягнення та вчинки — у режимі «тут-і-тепер» під час роботи з психотерапевтом.
