Безпечна атмосфера психотерапевтичного сеансу допомагає клієнтам ділитися своїм досвідом та труднощами у сексуальній сфері. І дуже часто в такі моменти ми виявляємо заблоковане відчуття сорому. Комусь досить легко відчути його, іншим потрібно багато зусиль і підтримки, щоб дістатися до цього токсичного переживання.
Вплив сорому прямо пропорційний кількості зусиль, які людина витрачає на його стримування. Такою є феноменологія цього складного почуття.
Зменшити його вплив можна, відчувши прийняття себе у “соромному образі” від іншої людини. У цій статті хочу розповісти про найпоширеніші форми згубного впливу сорому на сексуальну сферу стосунків.
«Я якийсь не правильний(а)» або «зі мною щось не так»
Вкрай легко відчути токсичний сором, якщо сприймати складність, що виникла, як невід’ємну частину себе і своєї особистості, не намагаючись знайти причину у природніх факторах чи обставинах.
Із сесії з однією клієнткою: «Впевнена, зі мною щось не так. Секс мене більше не збуджує. Раніше все було інакше»
Виключивши можливі медичні причини, вдалося з’ясувати, що вона вже давно страждає від недосипання і останнім часом сильно переживає через складну ситуацію на роботі і мало приділяє собі уваги.
Усвідомивши, що відсутність сексуального потягу є природною реакцією організму на обставини та стрес, стало можливим зменшити почуття сорому та відчуття, що з нею щось не так.
Клієнтка змогла тверезо оцінити свої життєві пріоритети, знайти способи піклування про себе. Це повернуло енергію у сексуальну сферу та інтерес до партнера.
Огида
У сексуальній сфері почуття огиди або навіть нудота також маркують прихований сором. Згадайте дітей – вони з цікавістю досліджують своє тіло, грають один з одним у «лікарів», досліджують навіть геніталії. А от дорослі нерідко відчувають сором, спостерігаючи за цим.
Важливо усвідомити, що дослідження свого тіла це абсолютно нормально, і не лише у дитинстві. Також нормально – відчувати сексуальне збудження та бажання, задовольняти його безпечним способом і за взаємною згодою.
У той час, як для дітей тіло просто тіло, для дорослих воно стає чимось ганебним. Якщо ви відчуваєте огиду до свого тіла або своєї сексуальності, це може бути відгомін сорому, що виник не з вашої вини.
Можливо, у дитинстві була травма сексуального насильства чи сильного приниження від дорослих. Не всі можуть упоратися з цим самотужки. Проблеми в сексуальній сфері — це не тавро на все життя. Психотерапія допомагає поступово вийти зі стану кризи та впоратися з відразою і соромом.
Заборонене або заблоковане збудження
Здорові реакції збудження й сексуального бажання – абсолютно нормальні. Але є стани, що блокують їх:
- тривога
- провина
- сором
Якщо людина звикла хронічно придушувати своє збудження через ці стани, воно згодом знаходить вихід у фантазіях.
Наприклад, у сором’язливої людини можуть з’являтися фантазії про приниження. Тобто сексуалізується саме стан, що блокує збудження. У більшості випадків люди, які соромляться свого тіла і сексуальності, так і залишаються із заблокованою сексуальністю, без можливості відчувати її повноту.
Скритність та психологічне розщеплення
Постійні сором і провина за сексуальні імпульси призводять до того, що людина починає приховувати свої бажання, вважаючи їх «поганими». Це веде до ізоляції та неможливості будувати близькі стосунки.
З часом сором може викликати розщеплення: людина «відщеплює» частину себе, яку вважає неприйнятною.
Але та нікуди не зникає — лише живе приховано, під шаром сорому.
Розщеплення та скритність викликають багато труднощів у житті – депресію, відчуття внутрішнього дисонансу, провокує зради партнера. Терапевтична робота з такою проблематикою спрямована на інтеграцію частин, що відкидаються і приховуються, допомагаючи зменшити пережитий сором.
Неможливість порозуміння
Пари, у яких сексуальні проблеми супроводжуються соромом, часто сваряться та уникають розмов. Діалог починається як пошук рішення, але швидко переходить у розчарування.
Той, хто відчуває сором, намагається уникнути відповідальності й може несвідомо звинувачувати партнера. Або ж обидва настільки соромляться, що розмова закінчується сміхом/сльозами та дистанцією.
Приклад: молода пара довго не мала регулярного сексу. Проблеми почалися ще у першу шлюбну ніч, яку вони обидва вважали невдалою й соромилися. У дівчини був невеликий досвід і вона звинувачувала себе у незграбності. Чоловік вважав себе «поганим чоловіком». Деякий час вони намагалися, але після кількох невдач припинили. На сімейній терапії їм довелося багато працювати із накопиченим соромом і провиною, щоб відновити сексуальні стосунки.
Що робити із соромом
Найперше — усвідомити: токсичний сором у сексуальній сфері часто відчувають багато людей, і його можна подолати.
Робота з психотерапевтом допомагає виявити глибинні переконання й сороміцькі установки, що стримують сексуальність. Це дозволяє поступово відновити природні бажання, навчитися вільно їх обговорювати і знаходити здорові способи вираження.
