Рано чи пізно екзистенційну кризу відчуває практично кожна людина. У такі періоди ми ставимо собі питання щодо свого існування, сенсу життя і власної ролі в ньому. Багато хто починає шукати нові цілі і відчуває загострення бажання щось змінити.

Нерідко виникають й суїцидальні думки. Важливо, щоб під час стійкої депресії була можливість отримати допомогу та підтримку. Адже кризи – це абсолютно нормально. Кожна людина за своє життя проживає не один такий етап.

суїцидальні думки

Причини виникнення кризи

Найпоширенішими факторами, які можуть спричинити кризу, є:

  1. Перехід у наступну вікову групу
    Думки та сумніви про значущість свого життя нерідко виникають під час дорослішання і переходу в наступний етап розвитку особистості – з підліткового періоду в молодість, потім у дорослий вік, й далі в зрілість і старість. Багато хто озирається назад, оцінює своє життя і дивується своїм вчинкам. Занепокоєння виникає як щодо минулого, так і щодо майбутнього, відчувається тривога невідомості чи майбутніх нових зобов’язань. Іноді така розгубленість переростає в панічний страх і неможливість зробити крок у наступний період життя.
  2. Важлива подія
    Нерідко екзистенційна криза може початися після таких важливих подій у житті як весілля, розлучення або завершення стосунків, народження дитини, складні пологи, серйозна травма чи втрата ближнього. Такі події можуть поставити під сумнів ваше звичне життя, оголити вразливі сторони ідентичності або наштовхнути на думки про марність буття.
  3. Гостра небезпека для життя
    Після ситуації суттєвої загрози для життя, також можна опинитися в кризовому стані. Це може стосуватися як особистого життя, так і когось із близьких. Автомобільна аварія, стихійне лихо, війна чи небезпечне захворювання. Після зіткнення віч-на-віч зі смертю, у людини можуть похитнутися переконання про сенс життя або виникнути тривога про те, що буде після смерті. Той, хто пережив катастрофу, може зіткнутися з так званим комплексом «провини вцілілого», і нав’язливо шукати в тому, що сталося, прихований зміст або відчувати себе недостойним.

Ознаки екзистенційної кризи

Найчастіше криза починається після того, як деяка подія змусила людину усвідомити свою смертність або розчаруватися у переконаннях щодо сенсу буття, віруваннях, відносинах. Людина відчутно змінюється і це можна розпізнати за такими ознаками:

  • Почуття безнадійності та пригніченості
    Можуть бути пов’язані із незадоволеністю у своїй роботі, стосунках, неможливості досягти мети чи реалізувати мрії. Виникають сумніви про сенс усього, якщо неможливо досягти бажаного.
  • Тривога
    Екзистенційна тривога може являти собою почуття занепокоєння про майбутнє, про те, що буде після смерті. Хтось може відчувати, що не живе, а життя безцільно проходить. Іноді думати про свої життєві сенси нормально. Кризою характеризується стан, коли тривога стає постійною і складно переключитись на інші думки.
  • Ізольованість і самотність
    Почуватися самотньо – досить поширене явище під час кризи. Виникає відчуття, що ніхто тебе не розуміє і хочеться триматися від інших на відстані. Наодинці з собою можна не вдавати себе щасливим.
  • Нав’язливі екзистенційні ідеї та думки
    А саме – ставити собі риторичні запитання, які не мають відповідей, постійне прокручування в голові філософських роздумів на тему «Чому ми тут?» і т.д. Такі думки можуть призвести до депресії та посилити почуття страху та безвиході.
  • Втрата інтересу та мотивації
    Під час пошуку нових сенсів певні аспекти життя можуть здаватися неважливими. Щоденні відносини починають здаватися звичайними і безглуздими. Багато людей можуть виявити, що їхні особисті цінності змінюються. Нерідко саме такий період здатний допомогти виявити та сформулювати нові цілі та повернути інтерес до життя. Подальші дії з реалізації сформульованих бажань здатні вивести людину з кризи, що виникла, часто непомітно для самої людини.

Вплив кризи на психічне здоров’я

Іноді спроби підлаштувати життя або обставини, що вже склалися, під бажаний шаблон або образ, можуть призвести до переживання розчарування, тривоги і пригніченості. Такі стани, як депресія чи підвищена тривожність, спричинені екзистенційною кризою, відрізняються від класичної депресії чи загальної тривожності.

депресія в екзистенційній кризі

Екзистенційна тривога безпосередньо пов’язана зі страхом чи занепокоєнням людини про справжній сенс її життя. Людина може відчувати, що зробила неправильний вибір або не має права чинити в житті так, як їй хочеться. Може почати турбуватися про потойбічне життя і думати про смерть. Занепокоєння про ці аспекти може заважати жити і насолоджуватись теперішнім, особливо через нав’язливість таких думок.

Депресія під час екзистенційної кризи супроводжується незацікавленістю, смутком, безнадійністю та втратою мотивації. Почуття безнадійності часто проектується на суспільство, світ чи світоглядні концепції.

Як знайти вихід

Безперечно, можна самостійно впоратися з екзистенційною кризою. На це знадобиться час, і в результаті настане усвідомлення та прийняття того, що деякі питання не мають відповідей. Виникне нове відчуття сенсу життя через виявлення оновлених цінностей. Наприклад, людина переконана, що не приносить жодної користі, і тоді вона може почати приділяти один день на тиждень волонтерській діяльності і відчути в цьому нові сенси, що її наповнюють.

Гештальт-терапія є одним із найефективніших підходів у роботі з екзистенційними темами. Цей метод ввібрав у собі глибинні ідеї гуманістичної та екзистенційної філософії. У процесі роботи клієнт навчається прийняттю життя різних її проявах, досягається велика особистісна свобода, повертається відповідальність і можливість здійснювати свої особисті вибори. Людина навчається справлятися з кризами, не даючи їм зломити себе.

вихід із кризи

Екзистенційна криза може нагадати вам, наскільки важливим є ваше життя для інших людей, які сильно вас потребують. Почати знову відчувати щоденні моменти радості, які дають сенс життя. Терапія здатна стати відмінним способом змінити себе та забезпечити підтримку для початку нового життя, більш насиченого, цікавого та вільного.