Чи доводилося вам спостерігати чи проводити час у компанії друзів, яким притаманна здорова самооцінка? Легко помітити, скільки в їхньому спілкуванні свободи й позитиву.
Коли в людей висока самооцінка, їхній дружбі характерні такі якості:
- Слабкі конкурентні прояви та високий рівень підтримки.
- Позитивні емоції та взаємодії переважають над негативними.
- Стосункам не загрожують розбіжності.
- Вибачення після конфліктів щирі та взаємні.
- Прихильність і повага – основа таких стосунків.
На відміну від зарозумілості, марнославства та егоцентризму — з якими її часто плутають, здорова самооцінка підтримує в нас гуманність і людяність. Відчуття високої самооцінки нерозривне з переживаннями поваги та цінності інших людей. Оточенню приємно бути поруч із такою людиною.
У дружбі таких людей встановлюються близькі та довірливі стосунки. Вони підтримують і наповнюють одне одного в комфортному та безпечному для них ритмі.
Та, на жаль, комфорт і безпеку у стосунках рідко відчувають люди з внутрішнім відчуттям неповноцінності. Швидше навпаки — їм властиво перебувати в оточенні тих, з ким їм некомфортно, а часто й боляче. Можна було б подружитися з кимось, у кого із самооцінкою все гаразд, і насолоджуватися такою дружбою. Але чомусь вони так не роблять.
Річ у тім, що нам притаманно знаходити друзів із такою ж самооцінкою, як і в нас самих. Люди зі зниженою самооцінкою притягують до себе інших з подібною проблемою. А ті, хто має адекватну, здорову самооцінку, дружать з такими ж і отримують усі переваги близьких, турботливих та підтримуючих стосунків.
Якщо людині властиві безперервні сумніви у власній цінності, відчуття небезпеки та дискомфорту, вона несвідомо обирає для дружби тих, із ким зможе переживати ці звичні для неї стани. Ми шукаємо знайоме для себе оточення й стани. Якщо в дитинстві людина росла в небезпечному й токсичному середовищі, її притягуватимуть ситуації, у яких вона потраплятиме в подібні емоційні стани.
Як розірвати порочне коло
Якщо вам знайомі ці відчуття, пропоную декілька ефективних технік, які допомагають вийти із токсичних взаємодій:
- Не сприймайте розбіжності на власний рахунок. Якщо ваш друг не згоден з вами або має тверду думку з якогось питання, яка відрізняється від вашої, – це не означає, що він/вона вважає, що ви не праві. Найімовірніше, ваш друг побоюється, що не правий саме він, а його наполегливий і жорсткий тон слугує маскуванням, щоб приховати ці сумніви. У такі моменти намагайтеся не “зменшуватися” стосовно вашого приятеля і бути менш чутливим до незгоди.
- Допускайте можливість самостійно припинити дружбу. Якщо в дружніх стосунках вас регулярно висміюють, підставляють або критикують, не бійтеся повідомити про це і роз’яснити, які саме дії викликають у вас ці відчуття. Людина, яка цінує стосунки з вами, намагатиметься змінити свою поведінку і таким чином ви покращите ваші стосунки. А якщо шанобливої реакції на ваше прохання не буде, ви нічого цінного не втратите, коли вирішите завершити такі стосунки.
- Не ігноруйте словесні образи. Сформуйте і донесіть свою чітку і жорстку межу. Наприклад: “якщо ти ще раз скажеш щось про мій зовнішній вигляд – я розвертаюся і йду”. Будьте готові, що ваші кордони перевірятимуть, і беззаперечно дотримуйтесь своїх обіцянок. Якщо ви не будете цього робити, то візьміть на себе частину відповідальності за те, як з вами поводяться близькі.
- Усвідомте, що мати друзів не завжди краще, ніж не мати. Ваш найкращий друг – це ви самі. Так, ця фраза звучить, як кліше. Але, як і у всіх кліше, у ній є певна істина. Поки ви можете самі себе підтримати, ви не будете повністю самотні. А мати друга, який вас принижує, а не підтримує, гірше, ніж якийсь час бути без друзів.
- Спробуйте більше розповідати про себе. Нерідко буває, що стосунки з нашими друзями ближчі та довірливіші, ніж ми звикли думати. З кимось із них цілком безпечно обговорити інтимніші теми, ніж зазвичай, і отримати підтримку:
- Якщо зазвичай ви більше слухаєте, то спробуйте трохи розповісти близькому другу про те, що у вас на душі та що турбує.
- Не замовкайте, якщо голос починає тремтіти.
- Не ховайте свою стривоженість, якщо вона виникає.
- Не стримуйте сльози, коли хочеться плакати.
- Відстежуйте моменти, коли перестаєте бути собою і починаєте більше підлаштовуватися в компанії з друзями.
- Ризикніть більше проявляти свої почуття, якщо зазвичай їх приховуєте.
І найважливіше: у дружбі у вас не повинно виникати сумнівів у тому, що ви цікава і важлива людина для того, з ким дружите. Що з вами все гаразд. Не варто чіплятися за стосунки, де ці переживання радше рідкість, ніж норма.
